Ефлоран р-н д / ін 500мг фл. 100мл KRKA Ukraine

0  відгуків
Код товару: V91486
0  відгуків

Ефлоран р-н д / ін 500мг фл. 100мл KRKA Ukraine

Код товару:
V91486
Виробник:

<div style="text-align: justify; "><span style="font-size: 24px;"><b>Інструкція </b></span></div><div style="text-align: justify; "><span style="font-size: 24px;"><b>для застосування</b></span></div><div style="text-align: justify; "><span style="font-size: 24px;"><b>Ефлоран розчин для інфузій 0,5% </b></span></div><div style="text-align: justify; "><b><br></b></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: 24px;"><b>Склад</b></span></div><div style="text-align: justify;"><i>діюча речовина: </i>метронідазол;</div><div style="text-align: justify;">100 мл розчину (1 флакон) містить 500 мг метронідазолу;<br></div><div style="text-align: justify;"><i>допоміжні речовини:</i> натрію хлорид, натрію едетат, вода для ін’єкцій.<br></div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;"><b><span style="font-size: 24px;">Лікарська форма</span></b></div><div style="text-align: justify;">Розчин для інфузій.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Основні фізико-хімічні властивості: прозорий, майже безбарвний або злегка жовтуватий розчин, практично без видимих включень.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;"><b><span style="font-size: 24px;">Фармакотерапевтична група</span></b></div><div style="text-align: justify;">Антибактеріальні засоби для системного застосування. Похідні імідазолу. Метронідазол. Код АТХ J01X D01.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;"><b>Фармакодинаміка</b></div><div style="text-align: justify;">Метронідазол – синтетичний антимікробний засіб, похідне нітроімідазолу, що діє проти анаеробних мікроорганізмів – грамнегативних і грампозитивних бактерій. Лікує деякі паразитарні інфекції; має виражену дію проти лямблій та трихомонад.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Метронідазол діє в декілька етапів: проникає до бактеріальної клітини, його 5-нітрогрупа перетворюється на гідроксиламін, що супроводжується пригніченням ДНК мікроорганізмів аж до летального ефекту, після цього цитотоксичні метаболіти метронідазолу розпадаються до нетоксичних неактивних метаболітів.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;"><b>Фармакокінетика</b></div><div style="text-align: justify;">Абсорбція</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Максимальна концентрація у сироватці крові майже однакова після внутрішньовенного або перорального введення; біодоступність становить від 90% до 100%. Період напіввиведення активної речовини становить 8 годин.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Розподіл</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Активна речовина добре проникає в усі тканини, органи та рідини організму, об’єм розподілу досягає 80% маси тіла.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Через 4–6 годин концентрація метронідазолу у тканинах і лікворі досягає 80–90% концентрації у сироватці крові. З білками плазми зв’язується лише незначна кількість – не більше 20%.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Метаболізм</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Метронідазол перетворюється головним чином у печінці. В основному утворюються окисні метаболіти, які переважно виводяться з сечею у вигляді глюкуронідів.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Пресистемний метаболізм активної речовини незначний. Метаболізм уповільнюється у пацієнтів із захворюваннями печінки. У пацієнтів із нирковою недостатністю метаболіти можуть накопичуватися.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Виведення</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Неметаболізований метронідазол виділяється головним чином із сечею. З фекаліями виводиться від 6% до 15 % введеної дози. </div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Метронідазол та його метаболіти швидко виводяться шляхом гемодіалізу.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;"><b><span style="font-size: 24px;">Показання</span></b></div><div style="text-align: justify;">Лікування та профілактика інфекцій, спричинених мікроорганізмами, чутливими до метронідазолу (в основному анаеробними бактеріями).</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Лікування слід призначати у разі:</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">інфекцій центральної нервової системи (включаючи абсцес мозку, менінгіт);</div><div style="text-align: justify;">інфекцій легень і плеври (включаючи некротизуючу пневмонію, аспіраційну пневмонію, абсцес легень);</div><div style="text-align: justify;">ендокардиту;</div><div style="text-align: justify;">інфекцій шлунково-кишкового тракту і черевної порожнини, включаючи перитоніт, абсцес печінки, інфекції після операцій на товстій або прямій кишці, гнійні ураження абдомінальної або тазової порожнини;</div><div style="text-align: justify;">гінекологічних інфекцій (включаючи ендометрит після гістеректомії або кесаревого розтину, пологову гарячку, септичний аборт);</div><div style="text-align: justify;">інфекцій ЛОР-органів і ротової порожнини (включаючи ангіну Сімановського-Плаута-Вінсента);</div><div style="text-align: justify;">інфекцій кісток і суглобів (включаючи остеомієліт);</div><div style="text-align: justify;">газової гангрени;</div><div style="text-align: justify;">септицемії з тромбофлебітом.</div><div style="text-align: justify;">При змішаних аеробних та анаеробних інфекціях додатково до метронідазолу слід застосовувати відповідні антибіотики для лікування аеробних інфекцій.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Перед операціями з високим ризиком анаеробних інфекцій (перед гінекологічними та інтраабдомінальними операціями) завжди показане профілактичне застосування метронідазолу.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">При застосуванні метронідазолу слід враховувати національні та міжнародні рекомендації щодо належного застосування антимікробних препаратів.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Протипоказання</div><div style="text-align: justify;">Підвищена чутливість до метронідазолу, інших препаратів з подібною хімічною будовою (нітроімідазоли) або до будь-якого іншого компонента препарату.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Не рекомендується застосовувати препарат у комбінації з дисульфірамом або алкоголем. </div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Вагітність.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Період годування груддю.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій</div><div style="text-align: justify;">Ефоран, розчин для інфузій у жодному разі не слід вводити одночасно з будь-якими іншими речовинами, крім амікацину сульфату, ампіциліну натрію, карбеніциліну натрію, цефазоліну натрію, цефотаксиму натрію, церфороксиму натрію, цефалотину натрію, хлорамфеніколу натрію сукцинату, кліндаміцину фосфату, гентаміцину сульфату, гідрокортизону натрію сукцинату, латамоксефу динатрію, нетилміцину сульфату і тобраміцину сульфату.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Алкоголь</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Під час терапії метронідазолом та протягом щонайменше 48 годин слід уникати вживання алкогольних напоїв через можливість розвитку побічних реакцій, таких як припливи, тахікардія, запаморочення і нудота (дисульфірамоподібний ефект).</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Аміодарон</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">При одночасному застосуванні метронідазолу та аміодарону повідомляли про подовження інтервалу QT і розвиток torsade de pointes. При застосуванні аміодарону у комбінації з метронідазолом може бути доцільним моніторинг інтервалу QT на ЕКГ. Пацієнтам, які лікуються амбулаторно, слід порадити звернутися до лікаря при появі симптомів, що можуть вказувати на torsade de pointes, таких як запаморочення, прискорене серцебиття або втрата свідомості.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Фенітоїн та фенобарбітал</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Посилюють печінковий метаболізм метронідазолу, знижуючи період його напіввиведення з плазми крові до 3 годин. Подібний ефект спостерігається з іншими лікарськими засобами, які включають мікросомальні ферменти печінки.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Бусульфан</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Одночасне застосування метронідазолу може значно підвищувати плазмову концентрацію бусульфану. Механізм їх взаємодії не описаний. Через потенційний ризик тяжкої токсичності і летального наслідку, пов’язаний зі зростанням плазмових рівнів бусульфану, слід уникати його одночасного застосування з метронідазолом.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Карбамазепін </div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Метронідазол може пригнічувати метаболізм карбамазепіну і внаслідок цього підвищувати його плазмові концентрації.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Циметидин</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Одночасне застосування циметидину в окремих випадках може зменшувати виведення метронідазолу і, відповідно, призводити до зростання концентрацій останнього у сироватці крові.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Контрацептиви</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Деякі антибіотики в окремих випадках можуть знижувати ефективність пероральних контрацептивів, впливаючи на бактеріальний гідроліз стероїдних кон’югатів у кишечнику і таким чином знижуючи повторне всмоктування некон’югованих стероїдів, внаслідок чого плазмові рівні активних стероїдів знижуються. Ця незвична взаємодія може відзначатися у жінок з високим рівнем виділення стероїдних кон’югатів з жовчю. Відомі випадки неефективності пероральних контрацептивів були пов’язані із застосуванням різних антибіотиків, включаючи ампіцилін, амоксицилін, тетрацикліни, а також метронідазол. </div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Похідні кумарину</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Одночасне застосування метронідазолу може посилювати антикоагулянтний ефект похідних кумарину і підвищувати ризик кровотечі внаслідок зниження деградації у печінці. Може бути необхідна корекція дози антикоагулянтів.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Пероральна терапія антикоагулянтами: посилення ефектів пероральних антикоагулянтів та підвищення ризику геморагічних ускладнень через сповільнення їхнього метаболізму у печінці. Необхідно частіше здійснювати нагляд за рівнями міжнародного нормалізованого співвідношення (МНС). Рекомендується коригування дози перорального антикоагулянту під час прийому метронідазолу та протягом 8 днів після його відміни. Жодної взаємодії з гепарином не виявлено.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Особливі проблеми стосовно МНС</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Багато випадків підвищення активності пероральних антикоагулянтів спостерігалось у пацієнтів, які лікувались антибіотиками. Факторами ризику можуть бути інфекційні, запальні захворювання та загальний стан здоров’я. Важко визначити роль інфекційної патології та її лікування у частоті МНС. Однак деякі види антибактеріальних засобів потребують особливої уваги. Це стосується фторхінолонів, макролідів, циклінів, клотримазолу та деяких цефалоспоринів. </div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Циклоспорин</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">При одночасному лікуванні циклоспорином і метронідазолом існує ризик зростання сироваткових концентрацій циклоспорину. Необхідний частий моніторинг рівнів циклоспорину і креатиніну.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Дисульфірам</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Одночасне застосування дисульфіраму може спричинити сплутаність свідомості або навіть психотичні реакції. Комбінації цих препаратів необхідно уникати, метронідазол допустимо призначати не раніше ніж через 2 тижні після завершення терапії дисульфірамом. </div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Фторурацил</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Метронідазол пригнічує метаболізм фторурацилу при їх одночасному застосуванні, тобто плазмові концентрації фторурацилу зростають.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Літій</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">При одночасному застосуванні метронідазолу із солями літію слід дотримуватись обережності, оскільки під час терапії метронідазолом спостерігалися підвищені сироваткові концентрації літію, що супроводжувалися ознаками можливого пошкодження нирок. Перед введенням метронідазолу лікування літієм треба обмежити або відмінити. Для пацієнтів, які лікуються літієм, необхідно проводити моніторинг плазмових концентрацій літію, креатиніну та електролітів у той час, коли вони лікуються метронідазолом.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Мікофенолату мофетил</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Речовини, що змінюють шлунково-кишкову флору (наприклад, антибіотики), можуть знижувати оральну біодоступність препаратів мікофенолової кислоти. Під час терапії протиінфекційними засобами рекомендується ретельний клінічний і лабораторний моніторинг для виявлення зменшення імуносупресивного ефекту мікофенолової кислоти.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Такролімус</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Одночасне застосування метронідазолу може призводити до зростання концентрації такролімусу у крові. Імовірний механізм пригнічення печінкового метаболізму такролімусу проходить за допомогою CYP 3A4. Слід часто перевіряти рівні такролімусу у крові та функцію нирок і відповідно коригувати дозування, особливо після початку відміни терапії метронідазолом пацієнтам, стабілізованим на режимі прийому такролімусу.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Пероральна терапія антикоагулянтами: посилення ефектів пероральних антикоагулянтів та підвищення ризику геморагічних ускладненнь через сповільнення їхнього метаболізму у печінці. Необхідно частіше здійснювати нагляд за рівнями МНС. Рекомендується коригування дози перорального антикоагулянту під час прийому метронідазолу та протягом 8 днів після його відміни. </div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Вплив на параклінічні тести </div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Слід пам’ятати, що метронідазол здатен іммобілізувати трепонеми, а це призводить до хибно- позитивного тесту Нельсона.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;"><b><span style="font-size: 24px;">Особливості застосування</span></b></div><div style="text-align: justify;">Пацієнтам з тяжкими ураженнями печінки, порушеним гемопоезом (включаючи гранулоцитопенію), метронідазол слід застосовувати лише у випадку, якщо очікувана користь переважає потенційну небезпеку.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Оскільки метронідазол головним чином перетворюється у печінці, кліренс метронідазолу може зменшитися у пацієнтів з порушенням функції печінки. Слід ретельно оцінити співвідношення «користь/ризик» від застосування метронідазолу для лікування трихомоніазу у таких пацієнтів. Значне накопичення метронідазолу може спостерігатися у пацієнтів з печінковою енцефалопатією. Внаслідок зростання концентрації метронідазолу у плазмі крові можуть посилюватися симптоми енцефалопатії. У разі необхідності добову дозу можна зменшити до ⅓ та приймати 1 раз на добу. </div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">При нирковій недостатності період напіввиведення метронідазолу залишається незмінним, тому корекція дози не потрібна. Проте метаболіти метронідазолу у таких пацієнтів затримуються. Клінічне значення цього невідоме.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Метронідазол слід з обережністю застосовувати пацієнтам із захворюваннями кісткового мозку або центральної нервової системи, а також пацієнтам літнього віку.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Повідомляли про судомні напади, міоклонус і периферичну нейропатію, яка характеризується переважно онімінням або парестезією кінцівок у пацієнтів, які отримували метронідазол. Поява аномальних неврологічних симптомів вимагає негайної оцінки співвідношення «користь/ризик» для продовження терапії. </div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Інтенсивну або тривалу терапію метронідазолом слід проводити тільки в умовах ретельного спостереження за клінічними та біологічними ефектами і під керівництвом фахівця.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Пацієнтам з порфірією не рекомендується застосовувати метронідазол.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">У разі наявності в анамнезі гематологічних розладів при лікуванні великими дозами метронідазолу та/або довготривалому застосуванні рекомендується регулярно проводити моніторинг кількості лейкоцитів. </div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">При розвитку лейкопенії важливо ретельно оцінити очікувану користь від продовження лікування та можливий ризик. У разі тривалого лікування слід спостерігати за появою розвитку побічних ефектів, таких як центральна та периферична нейропатії (парестезія, атаксія, запаморочення або судомний криз). Периферична нейропатія та лейкопенія зазвичай оборотні. Слід з обережністю застосовувати метронідазол пацієнтам з активним розладом центральної нервової системи, за винятком абсцесу мозку.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Необхідно припинити лікування препаратом, якщо виникає атаксія, запаморочення або сплутаність свідомості. </div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Метронідазол слід застосовувати з обережністю пацієнтам з тяжкими активними або хронічними розладами периферичної та центральної нервової системи через ризик неврологічного загострення.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Якщо у пацієнтів на тлі прийому метронідазолу виникає асептичний менінгіт, повторне призначення препарату не рекомендоване або рішення про повторне призначення препарату слід приймати з огляду на результати оцінки співвідношення «користь/ризик» у пацієнтів із серйозними інфекціями. </div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">У разі появи симптомів, притаманних для енцефалопатії або мозочкового синдрому, лікування пацієнта потрібно негайно переглянути, а застосування метронідазолу припинити.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">У рамках післяреєстраційного нагляду за препаратом повідомляли про випадки розвитку енцефалопатії з відповідними змінами на МРТ (див. розділ «Побічні реакції»). Ділянки уражень найчастіше локалізуються у мозочку (особливо в зубчастому ядрі) та у валику мозолистого тіла. У більшості випадків енцефалопатія та зміни на МРТ зникали після припинення лікування препаратом. Дуже рідко були повідомлення про летальні випадки.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Потрібно проводити моніторинг стану пацієнтів щодо можливих ознак енцефалопатії або щодо загострення симптомів у пацієнтів з розладами з боку центральної нервової системи.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Тривале застосування метронідазолу може призвести до надмірного зростання нечутливих бактерій і найпростіших.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Тяжка стійка діарея, що виникає під час лікування або протягом наступних тижнів, може бути зумовлена псевдомембранозним колітом (у більшості випадків спричинена Clostridium difficile). Це захворювання кишечнику, причиною якого слугує лікування антибіотиками, може бути небезпечним для життя і вимагає негайного відповідного лікування. Не слід призначати лікарські засоби, які пригнічують перистальтику. </div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Тривалість лікування метронідазолом або препаратами, що містять інші нітроімідазоли, не повинна перевищувати 10 днів. Лише в особливих випадках у разі нагальної потреби період лікування можна подовжити, обов’язково здійснюючи відповідний клінічний і лабораторний моніторинг (особливо кількості лейкоцитів). Можливість повторного курсу інфузійної терапії метронідазолом розглядати лише в окремих клінічних ситуаціях. Слід чітко дотримуватися цих обмежень, оскільки не можна виключати можливої мутагенної активності метронідазолу, а також через підвищення частоти розвитку певних пухлин, що було зафіксоване у дослідженнях на тваринах. Особливу увагу слід звернути на наявність таких небажаних реакцій, як периферична або центральна нейропатія (симптомами якої є парестезія, атаксія, запаморочення, судомні напади). </div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">При тривалому лікуванні (більше 10 днів) слід провести аналіз крові та печінкові проби. </div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Після лікування Trichomonas vaginalis можливість гонококової інфекції залишається.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Метронідазол та його метаболіти виводяться за допомогою гемодіалізу протягом 8 годин. Тому пацієнтам після гемодіалізу слід негайно повторно застосувати метронідазол.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Корекція дози Ефлорану не потрібна пацієнтам із нирковою недостатністю під час інтермітуючого перитонеального діалізу (ІПД) або безперервного амбулаторного перитонеального діалізу (БAПД). Метронідазол неефективний проти аеробних та факультативних анаеробних мікроорганізмів.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Метронідазол може призводити до хибно-негативних результатів рівня аспартатамінотрансферази у сироватці крові.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Протягом курсу лікування метронідазолом і не менше 2 днів після його закінчення пацієнтам не слід вживати алкогольних напоїв через можливу появу реакцій, подібних до синдрому при застосуванні антабусу (запаморочення, блювання).</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Оскільки повідомляли про канцерогенність метронідазолу, довготривале застосування препарату не рекомендується.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Метронідазол і його метаболіти демонстрували мутагенність у деяких тестах з клітинами не ссавців.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">У пацієнтів із синдромом Коккейна спостерігалися випадки стрімкого розвитку тяжкої гепатотоксичності/гострої печінкової недостатності, в тому числі з летальним наслідком, при прийомі препаратів, що містять метронідазол, призначених для системного застосування. Пацієнтам цієї групи метронідазол слід застосовувати після проведення ретельної оцінки співвідношення «користь/ризик» та лише за умови відсутності будь-якого альтернативного лікування.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Контроль функції печінки слід проводити безпосередньо перед початком застосування препарату, протягом його застосування та після завершення лікування препаратом до повернення показників функції печінки до норми або до початкових значень. Якщо під час застосування препарату аналізи функції печінки демонструють помітно підвищені показники, то застосування препарату слід припинити.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Пацієнтам із синдромом Коккейна слід порекомендувати у випадку появи будь-яких симптомів можливого порушення функції печінки негайно повідомити про це свого лікаря та припинити прийом метронідазолу.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Повідомляли про випадки тяжких бульозних шкірних реакцій, іноді летальних, таких як синдром Стівенса-Джонсона (СДС), токсичний епідермальний некроліз (TEН) та гострий генералізований екзантематозний пустульоз (ГГЕП) при застосуванні метронідазолу (див. розділ «Побічні реакції»). Про більшість випадків СДС повідомляли у перші 7 тижнів після початку лікування метронідазолом. Пацієнтів слід попередити про ознаки та симптоми та ретельно стежити за шкірними реакціями. Якщо наявні симптоми СДС, TEН та ГГЕП (наприклад, грипоподібні симптоми, прогресуючі висипання на шкірі, часто з пухирями або ураженнями слизової оболонки), лікування необхідно негайно припинити (див. розділ «Побічні реакції»).</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Особливі застереження щодо деяких компонентів Ефлорану.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Пацієнтам, які дотримуються дієти з контрольованим споживанням натрію, слід враховувати, що в одній дозі препарату міститься 276,61 мг натрію.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами</div><div style="text-align: justify;">Ефлоран може мати незначний або середній вплив на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами, особливо при вживанні алкоголю протягом лікування. Пацієнтів слід попередити про можливість виникнення сонливості, запаморочення, сплутаності свідомості, галюцинацій, судом та порушення зору, що минають. Лікар повинен звернути на це увагу пацієнта та порадити не керувати автотранспортом та не працювати з іншими механізмами.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;"><b><span style="font-size: 24px;">Застосування у період вагітності або годування груддю</span></b></div><div style="text-align: justify;">Застосування препарату протипоказане у період вагітності.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Слід припинити годування груддю на час лікування препаратом.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;"><b><span style="font-size: 24px;">Спосіб застосування та дози</span></b></div><div style="text-align: justify;">Дозу метронідазолу корегувати відповідно до індивідуальної реакції пацієнта на лікування, його віку і маси тіла, а також типу і тяжкості захворювання.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Слід дотримуватися нижчезазначених рекомендацій при дозуванні.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Дорослі і діти віком від 12 років</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Звичайна доза становить 500 мг кожні 8 годин. При наявності медичних показань на початку лікування можна призначити навантажувальну дозу 15 мг/кг маси тіла. </div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Діти віком від 2 до 12 років</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Кожні 8 годин по 7–10 мг метронідазолу/кг маси тіла, що відповідає добовій дозі 20–30 мг метронідазолу/кг маси тіла.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Пацієнти з нирковою недостатністю</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Немає потреби у зниженні дози (див. розділ «Фармакологічні властивості»).</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Пацієнти з печінковою недостатністю</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Оскільки при тяжкій печінковій недостатності період напіввиведення метронідазолу з сироватки крові подовжується, а плазмовий кліренс затримується, таким пацієнтам необхідні нижчі дози (див. розділ «Фармакологічні властивості»).</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Тривалість лікування</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Тривалість лікування залежить від його ефективності. У більшості випадків 7 днів лікування достатньо для більшості пацієнтів. При наявності клінічних показань лікування можна продовжити (див. розділ «Особливості застосування»).</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Перед- і післяопераційна профілактика інфекцій</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Дорослі і діти віком від 11 років</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Введення дози 500 мг завершувати за 1 годину до операції. Дозу вводити повторно через 8 і 16 годин.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Діти віком від 2 до 11 років</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">15 мг/кг маси тіла, введення завершувати приблизно за 1 годину до операції, потім по 7,5 мг/кг маси тіла через 8 і 16 годин.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;"><b><span style="font-size: 24px;">Спосіб введення</span></b></div><div style="text-align: justify;">Застосовувати у вигляді внутрішньовенної інфузії.<br></div><div style="text-align: justify;">Слід вводити вміст 1 флакона внутрішньовенно повільно, тобто максимум 100 мл протягом щонайменше 20 хвилин, але зазвичай протягом 1 години.<br></div><div style="text-align: justify;">Не слід розводити Ефлоран, розчин для інфузій, будь-якими розчинами для розведення, не слід додавати жодних інших препаратів.<br></div><div style="text-align: justify;">Антибіотики, що призначає лікар для одночасної терапії, слід вводити окремо.<br></div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;"><b><span style="font-size: 24px;">Діти</span></b></div><div style="text-align: justify;">Застосовувати дітям віком від 2 років за показаннями.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;"><b><span style="font-size: 24px;">Передозування</span></b></div><div style="text-align: justify;">Симптоми: нудота, блювання та запаморочення, у більш тяжких випадках — атаксія, парестезія та судоми.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Лікування симптоматичне. Специфічного антидоту немає. Метронідазол та його метаболіти швидко виводяться шляхом гемодіалізу.</div><div style="text-align: justify;"><b><br></b></div><div style="text-align: justify;"><b><span style="font-size: 24px;">Побічні реакції</span></b></div><div style="text-align: justify;">Небажані ефекти в основному пов’язані з тривалим застосуванням високих доз. Найчастіше спостерігаються нудота, зміна смаку. Серйозні побічні реакції виникають рідко при застосуванні препарату за рекомендованими схемами дозування.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Лікарям, які розглядають можливість застосування метронідазолу для лікування хронічних захворювань понад рекомендований термін застосування, слід брати до уваги ризик виникнення периферичної нейропатії.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">З боку крові та лімфатичної системи: нейтропенія, панцитопенія, тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">З боку імунної системи: анафілаксія, ангіоневротичний набряк, тривала гіперемія, фебрильні прояви, виняткові випадки анафілактичного шоку, реакції гіперчутливості, реакція Херксхеймера. </div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">З боку обміну речовин: анорексія.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">З боку психіки: психотичні розлади, у тому числі сплутаність свідомості, галюцинації.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">З боку нервової системи: пригнічений настрій, оборотна енцефалопатія (сплутаність свідомості, гарячка, головний біль, галюцинації, параліч, світлочутливість, порушення зору та рухливості, ригідність потиличних м’язів) та підгострий мозочковий синдром (атаксія, дизартрія, порушення ходи, ністагм, тремор), які минають після відміни препарату; запаморочення, сонливість або безсоння, судоми, головний біль.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Протягом інтенсивної та/або підтримуючої терапії метронідазолом може виникати периферична сенсорна нейропатія або транзиторні епілептичні напади. У більшості випадків нейропатія зникає після припинення лікування або ж після зменшення дози. Дуже рідко повідомляли про летальні випадки (див. розділ «Особливості застосування»).</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">З боку органів зору: тимчасові розлади зору такі як диплопія, міопія, нечіткість зору, зниження гостроти зору, зміни сприйняття кольорів, нейропатія зорового нерва/неврит. </div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">З боку органів слуху та лабіринту: вертиго, порушення слуху/втрата слуху (включно із нейросенсорною), дзвін у вухах.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">З боку шлунково-кишкового тракту: порушення відчуття смаку, мукозит слизової оболонки ротової порожнини, обкладений язик, стоматит, знебарвлення язика, «волохатий язик» (наприклад, через надмірний розвиток фунгальної флори), відчуття сухості у роті, нудота, блювання, діарея, шлунково-кишкові порушення, біль в епігастрії.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">З боку печінки та жовчовивідних шляхів: оборотний панкреатит, порушення функціональних проб печінки, холестатичний гепатит, жовтяниця, змішаний гепатит та ураження клітин печінки, випадки печінкової недостатності, які вимагали трансплантації печінки, у пацієнтів, що лікувалися метронідазолом у комбінації з іншими антибіотиками. </div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">З боку шкіри та підшкірної тканини: висип, пустуральний висип, свербіж, припливи, ГГЕП, мультиформна еритема, кропив’янка, фіксована токсикодермія, СДС, ТЕН.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">З боку кістково-м’язової та сполучної тканини: міалгія, артралгія.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">З боку сечовидільної системи: темний або червоно-коричневий колір сечі (через метаболіти метронідазолу). </div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">З боку серця: зміни ЕКГ.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">З боку судин: тромбофлебіт.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">З боку статевих органів та молочних залоз: гінекомастія, відчуття печіння в уретрі або вагіні.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Загальні порушення: підвищена температура тіла.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">Інфекції та інвазії: кандидоз ротової порожнини та вагінальний кандидоз, асептичний менінгіт.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;">При виникненні тяжких побічних ефектів лікування слід припинити.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;"><b><span style="font-size: 24px;">Термін придатності</span></b></div><div style="text-align: justify;">5 років.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;"><b><span style="font-size: 24px;">Умови зберігання</span></b></div><div style="text-align: justify;">Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці для захисту від дії світла. Зберігати у недоступному для дітей місці.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;"><b><span style="font-size: 24px;">Упаковка</span></b></div><div style="text-align: justify;">По 100 мл у флаконі, по 1 флакону в картонній коробці.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;"><b><span style="font-size: 24px;">Категорія відпуску</span></b></div><div style="text-align: justify;">За рецептом.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;"><b><span style="font-size: 24px;">Виробник</span></b></div><div style="text-align: justify;">КРКА, д.д., Ново место.</div><div style="text-align: justify;"><br></div><div style="text-align: justify;"><b><span style="font-size: 24px;">Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності</span></b></div><div style="text-align: justify; ">Шмар’єшка цеста 6, 8501 Ново место, Словенія.</div>

Сталася помилка зверніться до відділу підтримки.
Думка експерта
[
  {
    "product_id": "2288171973500471116",
    "product_name": "Ефлоран р-н д/ін 500мг фл. 100мл",
    "eo_text_ru": "

Мнение эксперта о Эфлоран р-р д/ин. 500 мг фл. 100 мл KRKA

Эфлоран – это синтетический препарат с противопротозойными и антибактериальными свойствами. Он относится к группе нитроимидазолов. Активным веществом препарата является метронидазол. При инъекционном введении Эфлорана биодоступность действующего компонента составляет почти 100%, что повышает эффективность лечения бактериальных инфекций, вызванных грамотрицательными и грамположительными анаэробами, и заболеваний, обусловленных инвазией простейших.
Эфлоран используют для лечения различных видов инфекций, вызванных метронидазол-чувствительными микроорганизмами:

  • кишечных и внекишечных амебных инфекций;
  • трихомоноза;
  • трихомонадных уретритов и вагинитов;
  • инфекции костей и суставов;
  • менингита, абсцесса головного мозга;
  • бактериального эндокардита;
  • пневмонии;
  • перитонита;
  • абсцесса печени;
  • гинекологических инфекций;
  • инфекции кожи и мягких тканей, в том числе язвы нижних конечностей, пролежней;
  • алкоголизма;
  • профилактики послеоперационных инфекций.

Применение Эфлорана в комплексной терапии повышает чувствительность патогенных микроорганизмов к антибиотикам. Также препарат используют при лучевой терапии опухолей, резистентных к радиотерапии из-за гипоксии клеток. Кроме того, его назначают с целью профилактики инфекционных осложнений на фоне неоадъювантной и адъювантной химиотерапии.
Отмечается повышение эффективности лечения инфекций урогенитального тракта при введении препарата в период ремиссии, что обусловлено повышением чувствительности патогенных микроорганизмов к метронидазолу. Кроме того, препарат оказывает стимулирующее влияние на иммунитет.
Активность Эфлорана в отношении патогенных микроорганизмов реализуется благодаря способности восстановленной ферментами микробной клетки нитрогруппы разрушать спираль ДНК и нарушать синтез аминокислот, необходимых для репликации ее структуры. В результате микроорганизм перестает размножаться и гибнет.
Активное вещество накапливается в поврежденных тканях и оказывает пролонгированное терапевтическое действие. Его свойства позволяют исключить из послеоперационных назначений профилактический курс антибиотиков. Препарат применяют в лечении взрослых и детей. Он безопасен даже для грудничков.
Однако у пациентов с заболеваниями печени, почек, а также у детей в зависимости от массы тела нужно индивидуально подбирать дозу препарата и длительность курса лечения.
", "eo_text_ua": "

Думка експерта про Ефлоран р-н д/ін. 500 мг фл. 100 мл KRKA

Ефлоран – це синтетичний препарат із протипротозойними та антибактеріальними властивостями. Він належить до групи нітроімідазолів. Активною речовиною препарату є метронідазол. При ін'єкційному введенні Ефлорану біодоступність діючого компонента становить майже 100%, що підвищує ефективність лікування бактеріальних інфекцій, спричинених грамнегативними та грампозитивними анаеробами, та захворювань, зумовлених інвазією найпростіших.
Ефлоран використовують для лікування різних видів інфекцій, викликаних метронідазол-чутливими мікроорганізмами:

  • кишкових та позакишкових амебних інфекцій;
  • трихомонозу;
  • трихомонадних уретритів та вагінітів;
  • інфекції кісток та суглобів;
  • менінгіту, абсцесу головного мозку;
  • бактеріального ендокардиту;
  • пневмонії;
  • перитоніту;
  • абсцесу печінки;
  • гінекологічних інфекцій;
  • інфекції шкіри та м'яких тканин, у тому числі виразки нижніх кінцівок, пролежнів;
  • алкоголізму;
  • профілактики післяопераційних інфекцій

Застосування Ефлорану в комплексній терапії підвищує чутливість патогенних мікроорганізмів до антибіотиків. Також препарат використовують при променевій терапії пухлин, резистентних до радіотерапії через гіпоксію клітин. Крім того, його призначають з метою профілактики інфекційних ускладнень на фоні неоад'ювантної та ад'ювантної хіміотерапії.
Зазначається підвищення ефективності лікування інфекцій урогенітального тракту при введенні препарату в період ремісії, що зумовлено підвищенням чутливості патогенних мікроорганізмів до метронідазолу. Крім того, препарат має стимулюючий вплив на імунітет.
Активність Ефлорану щодо патогенних мікроорганізмів реалізується завдяки здатності відновленої ферментами мікробної клітини нітрогрупи руйнувати спіраль ДНК та порушувати синтез амінокислот, необхідних для реплікації її структури. В результаті мікроорганізм перестає розмножуватися та гине.
Активна речовина накопичується в пошкоджених тканинах і має пролонговану терапевтичну дію. Його властивості дозволяють виключити із післяопераційних призначень профілактичний курс антибіотиків. Препарат застосовують у лікуванні дорослих та дітей. Він безпечний навіть для немовлят.
Однак у пацієнтів із захворюваннями печінки, нирок, а також у дітей залежно від маси тіла потрібно індивідуально підбирати дозу препарату та тривалість курсу лікування.
", "e_name_ru": "Хоримарко Татьяна Юрьевна ", "e_name_ua": "Хорімарко Тетяна Юріївна", "e_id": "2574231065224807794", "e_photo": "upload/c8a42ca0-b591-11eb-8ef7-5d3681d2c782.jpg" } ]
Хорімарко Тетяна Юріївна
"

Мнение эксперта о Эфлоран р-р д/ин. 500 мг фл. 100 мл KRKA

Эфлоран – это синтетический препарат с противопротозойными и антибактериальными свойствами. Он относится к группе нитроимидазолов. Активным веществом препарата является метронидазол. При инъекционном введении Эфлорана биодоступность действующего компонента составляет почти 100%, что повышает эффективность лечения бактериальных инфекций, вызванных грамотрицательными и грамположительными анаэробами, и заболеваний, обусловленных инвазией простейших.
Эфлоран используют для лечения различных видов инфекций, вызванных метронидазол-чувствительными микроорганизмами:

  • кишечных и внекишечных амебных инфекций;
  • трихомоноза;
  • трихомонадных уретритов и вагинитов;
  • инфекции костей и суставов;
  • менингита, абсцесса головного мозга;
  • бактериального эндокардита;
  • пневмонии;
  • перитонита;
  • абсцесса печени;
  • гинекологических инфекций;
  • инфекции кожи и мягких тканей, в том числе язвы нижних конечностей, пролежней;
  • алкоголизма;
  • профилактики послеоперационных инфекций.

Применение Эфлорана в комплексной терапии повышает чувствительность патогенных микроорганизмов к антибиотикам. Также препарат используют при лучевой терапии опухолей, резистентных к радиотерапии из-за гипоксии клеток. Кроме того, его назначают с целью профилактики инфекционных осложнений на фоне неоадъювантной и адъювантной химиотерапии.
Отмечается повышение эффективности лечения инфекций урогенитального тракта при введении препарата в период ремиссии, что обусловлено повышением чувствительности патогенных микроорганизмов к метронидазолу. Кроме того, препарат оказывает стимулирующее влияние на иммунитет.
Активность Эфлорана в отношении патогенных микроорганизмов реализуется благодаря способности восстановленной ферментами микробной клетки нитрогруппы разрушать спираль ДНК и нарушать синтез аминокислот, необходимых для репликации ее структуры. В результате микроорганизм перестает размножаться и гибнет.
Активное вещество накапливается в поврежденных тканях и оказывает пролонгированное терапевтическое действие. Его свойства позволяют исключить из послеоперационных назначений профилактический курс антибиотиков. Препарат применяют в лечении взрослых и детей. Он безопасен даже для грудничков.
Однако у пациентов с заболеваниями печени, почек, а также у детей в зависимости от массы тела нужно индивидуально подбирать дозу препарата и длительность курса лечения.
"
"

Думка експерта про Ефлоран р-н д/ін. 500 мг фл. 100 мл KRKA

Ефлоран – це синтетичний препарат із протипротозойними та антибактеріальними властивостями. Він належить до групи нітроімідазолів. Активною речовиною препарату є метронідазол. При ін'єкційному введенні Ефлорану біодоступність діючого компонента становить майже 100%, що підвищує ефективність лікування бактеріальних інфекцій, спричинених грамнегативними та грампозитивними анаеробами, та захворювань, зумовлених інвазією найпростіших.
Ефлоран використовують для лікування різних видів інфекцій, викликаних метронідазол-чутливими мікроорганізмами:

  • кишкових та позакишкових амебних інфекцій;
  • трихомонозу;
  • трихомонадних уретритів та вагінітів;
  • інфекції кісток та суглобів;
  • менінгіту, абсцесу головного мозку;
  • бактеріального ендокардиту;
  • пневмонії;
  • перитоніту;
  • абсцесу печінки;
  • гінекологічних інфекцій;
  • інфекції шкіри та м'яких тканин, у тому числі виразки нижніх кінцівок, пролежнів;
  • алкоголізму;
  • профілактики післяопераційних інфекцій

Застосування Ефлорану в комплексній терапії підвищує чутливість патогенних мікроорганізмів до антибіотиків. Також препарат використовують при променевій терапії пухлин, резистентних до радіотерапії через гіпоксію клітин. Крім того, його призначають з метою профілактики інфекційних ускладнень на фоні неоад'ювантної та ад'ювантної хіміотерапії.
Зазначається підвищення ефективності лікування інфекцій урогенітального тракту при введенні препарату в період ремісії, що зумовлено підвищенням чутливості патогенних мікроорганізмів до метронідазолу. Крім того, препарат має стимулюючий вплив на імунітет.
Активність Ефлорану щодо патогенних мікроорганізмів реалізується завдяки здатності відновленої ферментами мікробної клітини нітрогрупи руйнувати спіраль ДНК та порушувати синтез амінокислот, необхідних для реплікації її структури. В результаті мікроорганізм перестає розмножуватися та гине.
Активна речовина накопичується в пошкоджених тканинах і має пролонговану терапевтичну дію. Його властивості дозволяють виключити із післяопераційних призначень профілактичний курс антибіотиків. Препарат застосовують у лікуванні дорослих та дітей. Він безпечний навіть для немовлят.
Однак у пацієнтів із захворюваннями печінки, нирок, а також у дітей залежно від маси тіла потрібно індивідуально підбирати дозу препарату та тривалість курсу лікування.
"

Думка експерта про Ефлоран р-н д/ін. 500 мг фл. 100 мл KRKA

Ефлоран – це синтетичний препарат із протипротозойними та антибактеріальними властивостями. Він належить до групи нітроімідазолів. Активною речовиною препарату є метронідазол. При ін'єкційному введенні Ефлорану біодоступність діючого компонента становить майже 100%, що підвищує ефективність лікування бактеріальних інфекцій, спричинених грамнегативними та грампозитивними анаеробами, та захворювань, зумовлених інвазією найпростіших.
Ефлоран використовують для лікування різних видів інфекцій, викликаних метронідазол-чутливими мікроорганізмами:

  • кишкових та позакишкових амебних інфекцій;
  • трихомонозу;
  • трихомонадних уретритів та вагінітів;
  • інфекції кісток та суглобів;
  • менінгіту, абсцесу головного мозку;
  • бактеріального ендокардиту;
  • пневмонії;
  • перитоніту;
  • абсцесу печінки;
  • гінекологічних інфекцій;
  • інфекції шкіри та м'яких тканин, у тому числі виразки нижніх кінцівок, пролежнів;
  • алкоголізму;
  • профілактики післяопераційних інфекцій

Застосування Ефлорану в комплексній терапії підвищує чутливість патогенних мікроорганізмів до антибіотиків. Також препарат використовують при променевій терапії пухлин, резистентних до радіотерапії через гіпоксію клітин. Крім того, його призначають з метою профілактики інфекційних ускладнень на фоні неоад'ювантної та ад'ювантної хіміотерапії.
Зазначається підвищення ефективності лікування інфекцій урогенітального тракту при введенні препарату в період ремісії, що зумовлено підвищенням чутливості патогенних мікроорганізмів до метронідазолу. Крім того, препарат має стимулюючий вплив на імунітет.
Активність Ефлорану щодо патогенних мікроорганізмів реалізується завдяки здатності відновленої ферментами мікробної клітини нітрогрупи руйнувати спіраль ДНК та порушувати синтез амінокислот, необхідних для реплікації її структури. В результаті мікроорганізм перестає розмножуватися та гине.
Активна речовина накопичується в пошкоджених тканинах і має пролонговану терапевтичну дію. Його властивості дозволяють виключити із післяопераційних призначень профілактичний курс антибіотиків. Препарат застосовують у лікуванні дорослих та дітей. Він безпечний навіть для немовлят.
Однак у пацієнтів із захворюваннями печінки, нирок, а також у дітей залежно від маси тіла потрібно індивідуально підбирати дозу препарату та тривалість курсу лікування.